- безвірний
- —————————————————————————————безві́рнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
безвірний
Смотреть что такое "безвірний" в других словарях:
безвірний — а, е. Який не визнає існування Бога; невіруючий … Український тлумачний словник
покірний — (який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; який виражає покору), покірливий, смирний, сумирний, безвідмовний, безсловесний, неремстивий, шовковий; слухняний (часто про дитину); принижений, підвладний (який не може чинити… … Словник синонімів української мови
атеїст — (людина, яка заперечує існування Бога, відкидає будь яку релігію), невіра, невірник, безбожник, безбожний, безвірник, безвірний, єретик, недовірок, нехрист; боговідступник (людина, яка відмовилася від Бога); богоборець, богоненавидник,… … Словник синонімів української мови
акредитив — а, ч. 1) Грошовий документ, що являє собою наказ однієї кредитної установи (банку, ощадкаси) іншій про виплату певної суми власникові документа. 2) Іменний папір, який підтверджує право особи, на ім я якої його виписано, отримати в банку вказану… … Український тлумачний словник
ненадійний — 1) (якому не можна довіряти, на якого не можна покластися), непевний; сумнівний (який викликає сумнів щодо своєї надійности); безвідповідальний (який не усвідомлює відповідальности за свої вчинки тощо); невипробуваний, неперевірений (який ще не… … Словник синонімів української мови
